Нещодавно в обласному центрі запрацювала перша на Закарпатті станція переробки пластику. Журналісти Uzhgorod.net.ua поцікавилися у керівника станції заготівлі вторсировини «Проектна, 3» Руслана Шварца, як це працює і наскільки ефективним може бути у боротьбі з проблемою переробки сміття на Закарпатті.

Затори пластикових пляшок у річках і критика з боку сусідніх держав через те, що їм постійно доводиться прибирати за українцями, – давно не сенсація. Тим часом багато краян досі керуються дідівським принципом «ріка все забЕре», відповідно до якого з давніх-давен сміття кидали у водойми і проблем не було. Не було їх, ясна річ, через те, що діди у воду кидали органіку, яка розкладалася. А пластик у той час просто не виробляли. Зараз же засилля пластикового сміття наносить непоправної шкоди довкіллю. Щоденно людство викидає тонни пластику, вагома частина якого потрапляє у природу. Це одна з причин глобального потепління, проблем зі здоров’ям, вимирання тварин.

Вагому за мірками Закарпаття, лепту у вирішення сміттєвої проблеми вносять в Ужгороді на Проектній, 3. В останні дні літа тут запустили станцію з переробки полімерів. Зрозумілішою мовою – переробляти почали ПЕТ-пляшку.

фото uzhgorod.net.ua

Керівник підприємства Руслан Шварц розповідає, що під час переробки пляшка проходить довгий шлях у майже 10 етапів.

Популярні новини зараз

Ігор Терехов покинув Харків після смерті Кернеса

Квітуча Кароль і батько Балан: сімейний кадр Тіни і Дана з дитиною потрапив в мережу

15-річна донька Полякової вперше знялася напівоголеною: прикрила груди стрічкою

Арсен Мірзоян показав свою улюблену красуню, і це не дружина: "Мрій!"

Показати ще

фото uzhgorod.net.ua

«У людей склалася хибна думка, що для переробки достатньо просто подрібнити пляшку. Насправді ж це тривалий процес. Наприклад, на етапі гарячої мийки у так званому «чайнику» ми вимиваємо пластик при температурі 80-90 градусів. Це потрібно для того, аби відмити залишки жиру та клею. При цьому на кожному етапі переробки відбувається відділення домішок – етикеток, кришок, бруду. ПЕТ для виробництва якісного продукту має бути ідеально чистий і сухий», – пояснює Руслан.

фото uzhgorod.net.ua

Зараз в Ужгороді достатньо потужностей, аби повністю «закрити» цикл: на Проектній, 3 приймають вторсировину, сортують її та переробляють. А невдовзі, планують і запускати власне виробництво з переробленої сировини.

«Що можна буде робити з цього ПЕТу? Та що завгодно! Із нього навіть набивку для пуховиків роблять – це складова синтепону. Ну і постільна білизна, футболки чи джинси теж не обходяться без ПЕТу. Хоча й інших варіантів багато: це може бути покриття для теплиць, забори, меблі, труби, спорттовари тощо», - розповідає Руслан.

Шварц каже: «Для повноцінної роботи лінії потрібно завантажити 1.5-2 тонни сировини. Щоб повністю їх переробити, з нашими потужностями потрібно близько 2 годин часу. Тобто за день це може бути до 10 тонн. За моїми підрахунками, на місяць при роботі в одну зміну (8-годинний робочий день) ми можемо легко переробляти близько 100 тонн пластику. Зараз по Ужгороду ми не маємо стільки сировини, а отже, можемо переробляти все, що буде давати область. Більше того: якщо працювати у 3 зміни, ми можемо переробити 400 тонн ПЕТ-тари. А це – частина Західної України».

Ще один важливий момент – екологічність виробництва. Часом можна почути думки, що переробка пластику – це шкідливі викиди.

«Ми працюємо на якісному обладнанні іноземного виробництва. Воно не нове, але удосконалене під сучасні вимоги. І найважливіше: у процесі переробки ми не використовуємо хімію. Бо більшість пластику, який переробляємо – відносно чистий. Однак якщо ми почнемо працювати із полігонною сировиною, яка дуже брудна, тоді будемо використовувати лише, наголошую, органічну хімію. І інший важливий момент: для чистоти виробництва ми «закопали» величезні гроші – проклали нову гілку каналізації. У нас стоять фільтри на обладнанні, а вода використовується повторно і здебільшого випаровується. Я розумію, що важливо нашою діяльністю не нашкодити довкіллю», - каже на це Руслан Шварц.

В Ужгороді до сортування вторсировини все активніше долучаються соціально відповідальні бізнеси, навчальні заклади, ОСББ і, звісно, окремі громадяни.

«Якщо ви сортуєте – це вже добре. А якщо сполоснете ПЕТ-тару від залишків продукту – тоді взагалі супер. Пляшку потрібно скрутити і здати туди, де вона точно піде на переробку. Все решта – наша робота», – роз’яснює Руслан.

Раніше портал «Знай.uа» писав Onuka знайшла спосіб екологічного порятунку Землі: "Світ не змінять, але..."

Також портал «Знай.uа» писав Словаки показали ужгородцям, як ховати небіжчиків: "Жодних квітів"

Також портал «Знай.uа» писав У Києві смітник після 1-го вересня перетворився на квітник - "Ганьба таким вчителям!"