Загальне виробництво молока в Україні впало на 15% за липень 2026 року — до 563,7 тисячі тонн. На перший погляд, виною тому спека. Але якщо розібрати цифри, картина виявляється значно тривожнішою: промислові ферми надоїли на 4,5% більше, ніж торік, а от господарства населення обвалилися одразу на 28,3%.
Про це свідчать попередні дані Держстату, оприлюднені Асоціацією виробників молока. Розрив між двома секторами вражає: за сім місяців 2026 року молочнотоварні ферми наростили виробництво на 5%, тоді як присадибний сектор втратив 27%.
Чому «бабусине» молоко зникає з ринку
Присадибні господарства досі забезпечують 46% усього молока в країні — тобто майже половину. Тому їхнє падіння перекриває будь-яке зростання на фермах. Загальний результат за сім місяців — мінус 12% до минулорічного періоду.
Спека справді вплинула: за оцінкою асоціації, спекотна погода зменшила виробництво в багатьох господарствах на 10–15%, оскільки далеко не всі ферми обладнані сучасними вентиляційними системами для захисту корів від теплового стресу. Але показово інше — промисловий сектор навіть у таких умовах показав плюс. Присадибний сектор скорочується роками, незалежно від погоди.
Сирний удар: імпорт заливає ринок
Ще один тривожний сигнал — імпорт. За перше півріччя в Україну ввезли 23 тисячі тонн імпортного сиру, що на 20% більше, ніж торік. У перерахунку на сировину це близько 250 тисяч тонн молока — майже половина всього виробництва за один липень. Українські сировари втрачають обсяги, а разом із ними — стимули закуповувати вітчизняну сировину.
Додають проблем і удари по розподільчих центрах. Як повідомляє Асоціація виробників молока, постраждали логістичні хаби мереж Novus, «Сільпо», АТБ та накопичувальний центр Danone. Коли такий центр випадає з ланцюга постачання, замовлення молочної продукції для супермаркетів падають майже на тиждень, а в переробників накопичуються надлишки сировини, яку нікуди дівати.
Що буде з цінами до кінця року
Прогноз на четвертий квартал невтішний. В асоціації допускають скорочення виробництва вже й на промислових фермах. Причина — економіка: собівартість молока-сировини суттєво перевищує закупівельні ціни, які в кращому разі дозволяють вийти в нуль.
Ситуацію посилює подорожчання пального — зростають витрати на транспортування молока до заводів. Додається й перспектива здорожчання кормів: ринок добрив увійшов у період високих цін та обмеженої пропозиції, імпорт фосфорних добрив був недостатнім, а дорожча логістика підіймає собівартість постачання.
Які продукти подорожчають першими
Найбільш вразливими виявляться молоко, сметана, сир кисломолочний та твердий сир. Саме ці категорії найсильніше залежать від обсягів вітчизняної сировини. Вершкове масло також у зоні ризику — попит на нього стримує сповільнення експорту до ЄС, однак скорочення надоїв може розігнати внутрішні ціни вже у вересні-жовтні.
Єдиний позитивний сигнал — регіональна нерівномірність. За сім місяців сільгосппідприємства наростили виробництво у 14 областях: Рівненщина +36%, Харківщина +26%, Івано-Франківщина та Львівщина по +15%. Ці регіони частково компенсують провал присадибного сектору, але повністю замістити 46% ринку, які дають двори, промислові ферми поки не здатні.
Раніше портал Знай повідомляв, деякі продукти подешевшали вдвічі, але є нюанс: як змінилися ціни на звичайний продуктовий кошик.
Також наш портал інформував, продукти й ліки доставлять додому: КМДА запускає цілодобову допомогу літнім людям.
