Міністерство культури України офіційно включило традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах — "Запорозьких тулумбасах" — до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомили в пресслужбі відомства 13 липня.

Як зазначили в Мінкульті, традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорозького краю. Вона поєднує одразу кілька напрямів: виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції. У громаді побутують назви "Запорозькі тулумбаси", "козацькі тулумбаси", а процес гри називають "тулумбасити".

Що таке тулумбаси? Це великі барабани з металевим або дерев'яним корпусом і натуральною мембраною. Їхнє виготовлення — справжнє ремесло, що охоплює добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран і калатал, оздоблення, ремонт та догляд за інструментом. Гра на тулумбасах передбачає використання спеціальних ритмічних формул, різних технік звуковидобування та ансамблеве музикування.

Україна захищає свою культурну спадщину
Україна захищає свою культурну спадщину

Сьогодні традиція активно практикується в Запоріжжі. Тут діє школа гри на тулумбасах, проводяться майстер-класи та публічні виступи. Важливу роль відіграє Музей історії музичних інструментів "Барабанза", навколо якого гуртуються освітні та музейні ініціативи. Як наголосили в міністерстві, традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням.

Нагадаємо, що протягом 2025–2026 років Мінкультури вже поповнило Нацперелік цілою низкою унікальних українських традицій. Серед них — весільний обряд заплітання долі, традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині, таврійський розпис, культура побутування бувальщин про конотопську відьму, Великодні обрядові хліби на Буковині, традиція приготування киселиці у лемківській спільноті, сокальська кераміка, обрядове печиво "коники і баришні" та весільний пір'яний вінок із села Великий Ключів на Івано-Франківщині.

Загалом Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України налічує вже десятки елементів — від петриківського розпису до кримськотатарського орнаменту "орьнек". Кожен новий запис не лише фіксує унікальну практику, а й відкриває шлях до міжнародного визнання через списки ЮНЕСКО.

Раніше портал Знай повідомляв, забутий обряд "завивання кумори": як українці відроджують жнивні традиції.

Також наш портал інформував, червона стрічка для наречених і перший сніп: традиції Прокопового дня 8 липня.