Чому не можна викидати їжу 14 липня і що треба зробити із соломою сьогодні: прикмети та заборони на Стефана

14 липня за новим церковним календарем православні віруючі згадують святих отців шести Вселенських соборів, а також преподобного Стефана Махрищського, прозваного Чудотворцем.

Цього дня церква згадує апостола від сімдесяти Акілу. Інші назви свята: "Дозори", "Кочанник".

У цей день увечері після страдного дня селянки пов'язували на голову джгут із соломи — і тяжкість від голови відливала.

Наші пращури помітили, що наші пращури помітили, що наші пращури помітили, що у цей день - дощ. Також вірили, що блискавки є підступами нечисті, якої дуже боялися, тому намагалися не виходити з дому.

Духа, який жив у полі - Полевого, старалися задобрити. Він повинен оберігати посіви від негоди. черги, стежити і нести дозор. Вітер був дуже сильний, тому дивилися, щоб він не розвіяв сіно.

А оскільки був період блискавок, і від них гинули багато людей, то намагалися ховатися від них під низькими чагарниками, а ось беріз, сосен, дубів та ялин уникали, бо в них глибоке коріння, і вони притягують блискавки. Від грозової атаки читали особливі змови, проводили ритуали.

Якраз був час збирання жита, а робота була дуже важка. У багатьох хворіли спина, голова та ноги. Щоб позбавитися цих недуг наші предки обвішувалися солом'яними пучками і відпочивали на солом'яних матрацах. Під час збирання жита вішали солом'яний пояс, на голову одягали вінок із соломи. Вважалося, що солома може позбавити болю. А ще її використовували в магічних цілях, проводили із соломою обряди та ритуали, читали змови.

Що не можна робити 14 липня

Сьогодні, як і будь-якого іншого дня, церква виступає проти лихослів'я, лайки, заздрощів, жадібності, наклепів, пліток, злості, помсти та зневіри.

Народні прикмети забороняють викидати залишки їжі зі столу – це до бідності, а також не слід піднімати знайдені гроші – залишишся з порожнім гаманцем.

Нагадаємо про обереги для багатства: перевірені століттями ритуали достатку, які варто носити в гаманці.

Раніше ми повідомляли, що вони не мертві для Бога: як молитися за тих, хто зник безвісти.