Українська система освіти переживає черговий виток трансформацій, і цього разу зміни стосуються старшої школи. Реформа, що передбачає створення мережі академічних ліцеїв, викликає більше запитань, ніж відповідей. У Міністерстві освіти і науки стверджують, що все продумано, але чи так це насправді?
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗгідно із законом, ліцеї мають стати окремими закладами, які будуть відокремлені від гімназій і початкових шкіл. Там навчатимуться учні 10–12 класів, що забезпечить їм повну середню освіту. Ідея начебто правильна, але є нюанс: у ліцеї має бути щонайменше 300 учнів (по чотири класи кожного року навчання). Якщо громада не зможе забезпечити таку кількість учнів, ліцей не створять.
Тобто, якщо ви живете у невеликій громаді, ваші діти, ймовірно, муситимуть щодня добиратися до сусіднього міста чи жити в пансіоні при ліцеї.
Вчителька та журналістка Інна Фрідкіна у своїй публікації наголошує на недосконалостях реформи. За її словами, держава не надає гарантій, що для ліцеїв будуть створені всі необхідні умови:
- Інфраструктура. Брак якісних доріг, шкільних автобусів та пансіонів ставить під сумнів доступність освіти для дітей із віддалених сіл.
- Фінансування. Місцеві громади, які не зможуть скоротити мережу ліцеїв до необхідного рівня, залишаться без державної підтримки. Утримувати заклади коштом місцевого бюджету — майже неможливо.
- Безпека. У нинішніх умовах війни багато батьків не готові відправляти своїх дітей жити в гуртожитках далеко від дому.
школа
І хоча реформа має завершитися до 2030 року, вже зараз зрозуміло, що її впровадження супроводжується численними складнощами.
Нагадаємо, українські школи хочуть наздогнати польські: які реформи впровадять у найближчі п'ять років
Раніше ми розповідали, що студентів відрахують, навіть якщо відмінні знання: яку причину вигадали
Також, експерт пояснив небезпеку реформи освіти: отримаємо неосвічене покоління
