У ЄС можуть розпочати полювання на українців: кого чекає депортація

У ситуації, коли війна в Україні триває, уряд країни шукає способи організувати повернення біженців. Олександр Камишін, радник президента України, анонсував пілотний проект щодо повернення українців із Німеччини, зокрема з метою залучення їх до роботи в оборонній промисловості. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту в Берлін висловив надію на повернення українців, які знайшли притулок у Німеччині. Ці заяви викликали широкий резонанс і, разом із тим, сприяли поширенню інформації про можливі зміни для українців у ЄС, особливо для чоловіків призовного віку.

З огляду на численні запити українців, особливо чоловіків, щодо можливих наслідків для них у Німеччині, медіа та експерти вирішили розібратися в цих питаннях, надаючи роз’яснення з юридичної та міграційної точок зору.

Не дивлячись на чутки, які активно обговорюються в соцмережах, українці, у тому числі чоловіки призовного віку, мають право на тимчасовий захист у Німеччині за гуманітарними підставами згідно з Директивою ЄС 2001/55/EC. Це право надано всім українцям, що втекли від війни, та захищає їх до березня 2026 року, відповідно до параграфу №24 “Закону про перебування іноземців” Німеччини. І хоча цей захист є тимчасовим, на сьогодні він залишається стабільним рішенням для українців, на відміну від інших форм захисту, таких як "притулок".

Втім, після публічних заяв політиків почали активно обговорювати питання про можливу зміну цих умов, що змушує чоловіків призовного віку звертатися до міграційних консультантів і експертів для отримання юридичних консультацій.

Процедура надання притулку в Німеччині, хоча і доступна для деяких категорій біженців, має серйозні обмеження, зокрема заборону на працевлаштування на перші кілька місяців та вимогу проживати в спеціальних притулках для біженців. Також важливою проблемою є низька ймовірність отримання позитивного рішення щодо притулку для українців. Зокрема, з 1399 розглянутих заяв на надання притулку, лише 101 було схвалено — це становить всього 7% успішних випадків.

Судова практика також створює певні труднощі. Так, у одному з випадків Вищий адміністративний суд Німеччини відхилив заяву українця, який відмовився від військової служби, що створює прецедент для подібних випадків у майбутньому. Тому чоловікам призовного віку, які мають намір залишитися в Німеччині, краще оформити статус тимчасового захисту, який надає більше гарантій.

Згідно з міжнародними правами біженців, ніхто не може бути депортований в країну, що перебуває у стані війни, якщо він чи вона перебувають на законних підставах. Європейський Союз дотримується принципу "неповернення", що означає, що депортація українців під час війни не можлива. Однак кожна країна ЄС має право приймати рішення про депортацію в певних випадках, коли є серйозні порушення законів країни перебування або загроза національній безпеці.

Мігранти, які незаконно в’їхали до Німеччини або порушили умови свого перебування (наприклад, працюють без дозволу або перебувають після закінчення терміну візи), можуть бути депортовані. Також варто зазначити, що, перебуваючи в Німеччині понад три місяці, чоловіки повинні стати на військовий облік у консульствах України за кордоном, щоб зберегти військовий обов’язок. Однак, ця процедура не призводить до автоматичної депортації чи вручення повісток, оскільки консульства не мають права на виконання цих дій.

Відразу після завершення терміну дії тимчасового захисту у 2026 році, українці, які вже перебувають в Німеччині, можуть зіштовхнутися з кількома сценаріями щодо свого статусу.

1. Подовження тимчасового захисту — ЄС може прийняти рішення про подовження тимчасового захисту для українців через триваючу військову ситуацію в Україні. Проте для цього необхідна єдність серед країн-членів ЄС, а таке рішення не гарантоване.

2. Національні програми захисту — Якщо ЄС не продовжить загальноєвропейський тимчасовий захист, окремі країни можуть створити власні національні програми для українців. Це дозволить надавати тимчасовий захист або альтернативні статуси для українців, однак це призведе до відмінностей між країнами ЄС у доступі до робочих місць, соціальних послуг та інших прав.

• Перехід на постійне проживання — Ті українці, які тривалий час проживають у Німеччині, можуть мати можливість подати на постійний статус, якщо вони інтегруються в суспільство, працюють і мають стабільний дохід. Проте варто зазначити, що час перебування під тимчасовим захистом не завжди зараховується до вимог для отримання постійного статусу.

Нагадаємо субсидії для ОСББ: нові правила отримання допомоги від держави

Раніше ми розповідали Чехія виплатить гроші українцям у кризовій ситуації

Також, вистачить на гречку на хліб: пенсіонерам оформлять 570 грн надбавки