Звичайне оголошення про роботу за кордоном сьогодні може закінчитися не лише втратою грошей. У найгіршому випадку людина опиняється за зачиненими дверима, без паспорта — а замість обіцяної посади її змушують щодня обманювати десятки інших людей через соціальні мережі, месенджери та фальшиві інвестиційні платформи.
28 липня Міжнародна організація з міграції ООН (IOM) оприлюднила шокуючі дані: лише у великих центрах у М'янмі, Камбоджі та Лаосі можуть перебувати до 300 тисяч людей, яких примушують займатися онлайн-шахрайством. Жертв вербують із понад 80 країн світу — організація вже допомагала постраждалим приблизно з 30 держав. Про це повідомляє UA.NEWS.
Як люди потрапляють у scam compounds
Схема часто починається максимально буденно. Людина бачить у Facebook, LinkedIn чи Telegram вакансію менеджера, оператора підтримки або спеціаліста з продажів. Їй обіцяють високу зарплату, переїзд до іншої країни, житло та роботу в міжнародній компанії. Особливо цінуються люди зі знанням англійської та вищою освітою — саме вони ефективніше спілкуються з майбутніми жертвами.
Після приїзду ситуація змінюється повністю. У людей забирають документи, обмежують пересування, створюють штучний «борг» за квитки й житло та змушують працювати на злочинну мережу. Тих, хто відмовляється або не виконує норми, можуть бити, утримувати в ізоляції та катувати.
Як працює «pig butchering» — наймасовіша схема обману
ФБР називає pig butchering scams одним із найпоширеніших і найбільш руйнівних видів криптовалютного шахрайства. Схема будується не на технічному зламі, а на довірі та психологічній маніпуляції.
Шахраї знайомляться з людиною в соцмережі чи дейтинговому застосунку й поступово вибудовують дружні або романтичні стосунки. На першому етапі грошей не просять — завдання в тому, щоб зробити контакт звичним і викликати довіру. Співрозмовник цікавиться життям, запам'ятовує деталі, підтримує в проблемах. Лише через тижні або місяці він нібито випадково починає говорити про інвестиції.
Людині показують фальшиву інвестиційну платформу, яка зовні майже не відрізняється від справжнього фінансового сервісу. Спочатку пропонують внести невелику суму — на екрані з'являється прибуток. Іноді навіть дозволяють вивести частину коштів, щоб остаточно переконати. Після цього ставки зростають: жертву переконують вкласти десятки тисяч доларів.
Насправді ніяких інвестицій не існує. Гроші контролюють шахраї, а прибуток у застосунку — лише цифри на екрані. Коли людина намагається забрати великі суми, їй повідомляють про необхідність сплатити податок або зробити ще один депозит. Так жертву можуть «вести» місяцями.
$21 млрд збитків за рік — і це лише вершина айсберга
За даними ФБР, лише у 2025 році американці повідомили про майже $21 млрд втрат від кіберзлочинів. Приблизно $17,7 млрд із цієї суми припало на шахрайство, здійснене за допомогою цифрових технологій. Понад 181 тисяча заяв стосувалася криптовалют — заявлені втрати перевищили $11 млрд. І це лише ті випадки, про які люди повідомили правоохоронцям.
Під час міжнародної операції Liberterra III, яку координував INTERPOL, правоохоронці захистили понад 4,4 тисячі потенційних жертв і затримали 3744 підозрюваних у 119 країнах. Під час одного рейду в М'янмі виявили приблизно 450 людей у scam compound, вилучили понад 18 800 мобільних телефонів і більше 300 комп'ютерів.
Як українцям не стати жертвою
Попри те, що основні центри розташовані в Азії, українці також у зоні ризику — як потенційні жертви вербування, так і як ціль для онлайн-шахраїв. Щоб захистити себе, дотримуйтеся кількох правил:
- Перевіряйте роботодавця. Якщо вам пропонують роботу за кордоном — шукайте відгуки, перевіряйте реєстрацію компанії, не погоджуйтеся на вакансії, де обіцяють «усе включено» без чіткого опису обов'язків.
- Не передавайте паспорт третім особам. У жодному разі не віддавайте документи роботодавцю «на оформлення» — це головний маркер потенційного рабства.
- Ігноруйте несподівані інвестиційні пропозиції. Якщо малознайома людина в соцмережах починає розповідати про «гарантований заробіток» на криптовалюті — це майже напевно шахрайство.
- Не переходьте за підозрілими посиланнями. Фішингові сайти часто маскуються під відомі платформи — перевіряйте URL-адресу до останнього символу.
- Повідомляйте про шахрайство. Якщо ви або ваші близькі стали жертвою — звертайтеся до Кіберполіції України за номером 0-800-505-170 або на сайт cyberpolice.gov.ua.
Раніше портал Знай повідомляв, пенсіонерам могли недоплатити: як провести перерахунок і повернути гроші.
Також наш портал інформував, до 50 000 гривень: батькам виплатять гроші в серпні.
